Для засвідчення справжності підпису на заяві-дозволі на перетин кордону неповнолітньою дитиною зявник (батько / мати / інший законний представник дитини) подає такі документи: 

• заповнену заяву;
• оригінал свого закордонного паспорта (у разі його втрати подається оригінал дійсного внутрішнього паспорта);
• фотокопію першої сторінки свого закордонного паспорта (фотокопії сторінок з відмітками у внутрішньому паспорті, якщо закордонний паспорт втрачено);
• фотокопію свідоцтва про народження неповнолітньої дитини.

Консульський збір - 18 євро - справляється у безготівковій формі під час вчинення консульської дії.

ВАРТО ЗНАТИ

Нотаріальна заява-дозвіл одного з батьків на перетин кордону неповнолітньою дитиною в консульстві посвідчується терміном на один рік.

Якщо виїзд дитини планується у супроводі третіх осіб, дозвіл на перетин кордону мають оформити і батько, і мати дитини. 

Для засвідчення справжності підпису на заяві про прийняття спадщини / відмову від спадщини зявник подає такі документи:

• заповнену заяву;
• оригінал свого закордонного паспорта (у разі його втрати подається оригінал дійсного внутрішнього паспорта);
• фотокопію першої сторінки свого закордонного паспорта (фотокопії сторінок з відмітками у внутрішньому паспорті, якщо закордонний паспорт втрачено);
• фотокопію свідоцтва про смерть спадкодавця;
• фотокопію заповіту (за нявності).

Консульський збір - 18 євро - справляється у безготівковій формі під час вчинення консульської дії.

ВАРТО ЗНАТИ

Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати консулу заяву про прийняття спадщини. Письмова заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто консулу. Справжність підпису на таких заявах має бути нотаріально засвідченою.

Особа, яка досягла чотирнадцяти років, має право подати заяву про прийняття спадщини без згоди своїх батьків або піклувальника, а заяву про прийняття спадщини від імені малолітньої, недієздатної особи подають її батьки (усиновлювачі), опікун.

Строк для прийняття спадщини встановлюється у шість місяців. Цей строк починається з дня відкриття спадщини (дати смерті спадкодавця).

Спадкоємці, які пропустили строк для прийняття спадщини, можуть за згодою всіх інших спадкоємців, які прийняли спадщину, подати заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини. У разі відсутності такої згоди за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може встановити додатковий строк для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відмова від прийняття спадщини є безумовною і беззастережною. 

Спадкоємець за заповітом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь іншого спадкоємця за заповітом.

Відмова спадкоємця за заповітом від прийняття спадщини не позбавляє його права на спадкування за законом.

Спадкоємець за законом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь-кого із спадкоємців за законом незалежно від черги.

Місце відкриття спадщини. 

Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходження основної частини рухомого майна (частина перша та друга ст. 1221 Цивільного кодексу України).

Якщо спадкодавець, якому належало майно на території України, мав останнє місце проживання на території іноземної держави, місце відкриття спадщини визначається на підставі Закону України «Про міжнародне приватне право».

Відповідно до статті 70 Закону України «Про міжнародне приватне право» спадкові відносини регулюються з урахуванням положень статей 71, 72 цього Закону правом держави, у якій спадкодавець мав останнє місце проживання, за винятком, якщо спадкодавцем не обрано в заповіті право держави, громадянином якої він був. У разі, якщо після складання заповіту його громадянство змінилося, вибір права спадкодавцем буде недійсним.

Стаття 71 Закону України «Про міжнародне приватне право» встановлює, що спадкування нерухомого майна регулюється правом держави, на території якої знаходиться це майно, а майна, яке підлягає державній реєстрації в Україні, – правом України.

Право на спадкування. 

Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування отримують спадкоємці за законом в порядку черговості, визначеною у статтях 1261 - 1265 Цивільного кодексу України (частини перша та друга статті 1223 Цивільного кодексу України).

Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, коли спадкоємцями укладено договір про зміну черговості права на спадкування.

Для засвідчення справжності підпису на документі необхідно:

• заповнити заяву;
• подати оригінал власного закордонного паспорта (у разі його втрати подається оригінал дійсного внутрішнього паспорта);
• заздалегідь підготувати фотокопію першої сторінки власного закордонного паспорта (фотокопії сторінок з відмітками у внутрішньому паспорті, якщо закордонний паспорт втрачено);
• подати проєкт документа, на якому потрібно засвідчити справжність підпису заявника. 

Консульський збір - 18 євро - справляється у безготівковій формі під час вчинення консульської дії.

Своїм особистим підписом заявник підтверджує, що в тексті все правильно і документ відповідає його волі.

Після підписання заявником нотаріального документа та його засвідчення консульською посадовою особою, зміни, уточнення чи доповнення не вносяться.